Груша Золотоворітська — це ранньозимовий, зимостійкий, врожайний, крупноплідний, стійкий до хвороб сорт української селекції. Дерево середньоросле з зворотньо-пірамідальною кроною. Плоди великі, вагою 200- 280 грамів, бергамотоподібної форми, золотаво-жовтого кольору, кисло-солодкого смаку.
Сорт одержаний на Львівській дослідній станції садівництва від схрещування сортів Парижанка і Олів’є де Серр.
Опис характеристик дерева груші Золотоворітська
Дерево середньоросле. Має розлогу форму крони, більшість основних гілок відходить від стовбура під прямим або близьким до прямого кутом. Сорт слабосприйнятливий до парші, виявляє достатню зимостійкість, скороплідний, у плодоношення вступає на 4-5-й рік на насіннєвій підщепі і на 3-4-й рік на айві (краще застосовувати інтеркаляр). Плодоносить регулярно. Урожайність 7-12-річних дерев на насіннєвій підщепі досягає 34-42 кг.
Кращі запилювачі для груші сорту Золотоворітська:
- Конференція
- Улюблена Клаппа
- Парижанка
- Деканка зимова
- Лазурна
- Десертна
Опис плодів груші Золотоворітська
Плоди великі, масою 200-260 г (окремі 280-320 г), бергамотоподібної форми. Шкірочка суха, щільна, зелена, у період споживання – золотаво-жовта. М’якоть дуже соковита, ніжна, без грануляцій, кисло-солодка, ароматна, відмінного смаку (дегустаційна оцінка 8,4-8,8 балів). Знімальна стиглість плодів настає у жовтні, споживча –у грудні – січні. Золотоворітська, як і інші сорти зимового строку достигання (Парижанка, Стрийська), позитивно реагує на пізні строки знімання, плоди довше зберігаються, при цьому значно поліпшується їх якість. Плоди цього сорту не мають потреби в дозарюванні, на відміну від деяких інших пізньозимових сортів.
Переваги сорту груші Золотоворітська:
Висока зимостійкість, скороплідність, регулярна і висока врожайність, високі смакові та товарні якості плодів.
Недоліки сорту груші Золотоворітська:
В продуктивний період потребує детального обрізування й нормування урожаю, що сприяє покращенню смакових і товарних якостей плодів.